Дев’ятий раз команда Райнера Діетла спільно з Space Eye відвідала Україну

17, 18 грудня вже вдев’яте команда Райнера Діетла спільно з Space Eye відвідала Україну з гуманітарним вантажем для українських родин. 

Команда «УХ», як її називає Райнер, складається з відомих у Німеччині бізнесменів, журналістів, громадських діячів. Ось що розповідають німецькі благодійники про себе і свої наміри допомагати українцям.

Rainer Dietl

Перше, що зробив Райнер, коли почув про війну в Україні, випік 1000 буханців хлібу для українців, адже він - спадковий пекар і власник пекарні. На початку війни більшість українців виїжджала у Польщу, тому Райнер відправив цей хліб для біженців з України на кордон з Польщею.  За 9 місяців війни команда Райнера спільно з Space eye привезла в Україну 250 тон гуманітарного вантажу. Візит Райнера і його команди в Ужгород у грудні 2022 року – це вже дев’ята за рахунком поїздка, цього разу наші друзі з Німеччини привезли подарунки українським родинам до різдвяних свят.  Також Райнер турбується про 16-ти річного юнака з Харкова, який наразі проживає у Німеччині на утриманні чоловіка. Підлітка звати Руслан, зараз він повністю інтегрувався у Німеччині, навчається у коледжі. 

Беате

«Я тут з моєю донькою Крістін. Моя кампанія сфокусована на перевезенні людей. Коли почалася війна, ми вже з початку березня надали свої автобуси для евакуації українців у Німеччину. Ми привозили гуманітарний вантаж до кордону з Україною, вивантажували його, а назад евакуйовували людей або в Німеччину, або в Італію. Потім ми познайомились з Мікаелем і продовжували вже разом. Наша команда надавала транспортні засоби, Мікаель допомагав грошима. У такий спосіб ми евакуйовуємо українців постійно. Сьогодні, якщо потрібна допомога, ми готові».

Мікаель Бушшоєр

Я працюю у великому холдінгу - групі з 180-ти компаній, основна діяльність якого – розбудова інфраструктури. Зазначу, що у Німеччині сьогодні є велике розуміння того, що Україні нині потрібна допомога, що сприятиме якраз розбудові внутрішньої інфраструктури країни. 7 років тому я заснував Space eye - організацію з допомоги біженцям. За ці 7 років нас вже знають, ми користуємося довірою і влади, і партнерів. За 4 місяці від початку війни організували вже 29 проєктів допомоги українцям, привезли 100 автівок гуманітарних вантажів, надсилали пожертви в Україну, евакуйовували людей, навіть найскладніших, з інвалідністю. В Італії у нас є 2 канали для допомоги Україні. Ми не тільки відвозимо людей, ми їх поселяємо в квартири, будинки. Наша команда навіть будує нові будинки для проживання українців. Коли ми турбуємося про людей, ми розуміємо, наскільки важливо робити це разом.

Менді Бушшоєр, сестра Мікаеля 

Мені дуже подобається працювати у Space eye. У Німеччині, у тому містечку, де я живу, у нас є склад, там ми збираємо речі для українців, частину яких ми потім відправляємо в Україну, у тому числі і в Ужгород. Ми працюємо разом з Райнером, ми - одна команда.

Гвідо Хаймерл (Haimerl Guido)

Я - інженер з машинобудування, учитель професійного ліцею. Вже понад 20 років викладаю, серед моїх учнів багато дітей-біженців з різних країн. З початку війни в Україні, у нашому закладі почали навчатись учні з родин біженців з України. Те, що я зараз чую від моїх учнів-підлітків з України, вони усі мріють повернутися на Батьківщину і відбудовувати її після того, як закінчиться війна. Діти навчаються у Німеччині з метою використовувати цей досвід у відбудові своєї держави після війни. 

Зараз ми привезли подарунки українським дітям і серед цих подарунків була одна коробка від учнів нашого ліцею, яку вони зібрали для своїх друзів з України. Я тут вже третій раз від початку війни. Ми з Райнером сусіди, він шукав водія для відправлення вантажу, я почув про це і відгукнувся. І ось я тут з командою Райнера».

Ріхард  Хартл( Hartl Richard)

«Я працюю у пожежній службі. Одного разу мені зателефонував мер нашого міста з пропозицією поїхати з Райнером в Україну, на той момент це була його п’ята подорож. Я погодився допомогти і дуже радію, адже роблю це від душі і бачу, що моя допомога потрібна. 

Мар’яне ( Marianne Wagner)

«Це наше сонце»,- каже про Мар’яне Райнер. Жінка працює у відділі преси в Ассоціаціі пекарів, допомагає в команді, як відео фотограф.

«На початку війни нас шокувала ситуація на кордоні з Польщею. Коли ми були там і побачили неймовірну кількість українських біженців, усвідомили, як багато дітей, які бачили жахи війни, рятуються від вибухів, це було жахливо. Після цього усвідомлення війна в Україні стала моєю персональною історією. Зараз я тут, в Україні, щоб допомагати».

Аліна Голубєва

Аліна -українка, родом з Харкова, більше 28 років живе у Німеччині, у Баварії. «За ці роки моє життя- це Німеччина, але зв’язок з друзями я не припиняла. З початком війни мої знайомі взяли автобус і поїхали в Польщу. Там вони зібрали українок, привезли у Німеччину і допомогли їм оформити документи, знайти житло і роботу. Я долучаюся до всіх ініціатив, про які чую. Допомагаю, чим можу. Зараз я тут, в Ужгороді, бачу, що наша допомога потрібна, адже, незважаючи на труднощі, які долають зараз українці, вони здатні надихати, ми – сильна і непереможна нація».

• Category Title